У паломництві взяли участь вірні з нашої золочівської парафії, а також зі Львова, Лановичі, Чорткова, Романова, Щирця, Києва, Ірпіня та Тернополя. Це був час спільної молитви, пізнання один одного, відкриття краси віри, а також звичайної радості від спільного паломництва.

     Наше паломництво розпочалося Святою Месою о 5:00 ранку. Під час Євхаристії ми просили Бога про щасливу подорож та про добрі й благословенні плоди паломництва, яке розпочиналося. Забравши останніх паломників зі Львова, ми вирушили в бік кордону з Угорщиною, а потім через Хорватію до Боснії та Герцеговини.

     Довгі години, проведені в автобусі, були чимось більшим, ніж лише часом у дорозі. Це була нагода для взаємного знайомства, розмов, молитви та спільного співу. Не бракувало також і конференцій, присвячених Меджугор'є та посланню цього місця.

     До Меджугор'є ми прибули в середу до полудня. Після заселення та відпочинку ми вирушили, щоб ознайомитися з найважливішими місцями цього невеликого містечка, духовним центром якого є костел святого Якова.

     Перший день ми завершили участю у вечірній програмі, яка щодня збирала вірних на спільну молитву.

     Четверговий ранок ми розпочали дуже рано. О 4:30 вирушили на Гору Об’явлень, де разом помолилися розарій. Це був особливий час тиші та молитви.

     Також ми мали нагоду взяти участь у катехизі біля фігури Матері Божої на Подбрдо, яку проводив візіонер Іван.

     Після сніданку ми відвідали спільноту «Ченаколо». Де почули про історію цього місця та вислухали свідчення одного з її членів. Ця зустріч нагадала нам, яку велику силу можуть мати віра, спільнота та відкритість до Бога.

О 14:00 годині ми поїхали до «Села Матері», де взяли участь у Святій Месі та дізналися про історію та діяльність цього місця.

     Ввечері ми знову зібралися на молитовній програмі в парафії.

     В п’ятниця ми встали  ще раніше, бо о 3:45 автобусом вже вирушили до хорватського містечка Дрвеник, звідки кораблем попливли на острів Хвар.

     У Сучураї ми взяли участь у Святій Месі в костелі св. Юрія. Після Євхаристії екскурсоводка провела нас містечком і розповіла про його історію. Не обійшлося й без невеличкої кулінарної приємності — морозива, яке, як виявилося, швидко здобуло схвалення наших паломників.

     В дорозі назад на кораблі з'їли обід, а залишками поділилися з надзвичайно галасливими та ненажерливими чайками. Був також час на купання та відпочинок на пляжі на березі Адріатичного моря.

     До Меджугор'є ми повернулися на вечерю. Увечері ми взяли участь у молитовній програмі, яка завершилася адорацією Хреста.

     Наступний день ми розпочали спокійніше, дозволивши собі трохи довше відпочити. Після сніданку ми поїхали до Спільноти Блаженств. Де сестра Барбара дуже доступно й образно розповідала про повсякденне життя з Матір’ю Божою та про те, як Її присутність може наблизити нас до Христа.

     Зустріч ми завершили відновленням хрестильних обітниць та урочистим актом віддання себе Святій Трійці через руки Марії.

     Пізніше ми вирушили до Мостара. Спочатку ми взяли участь у Святій Месі в красивому костелі під назвою Святих Петра і Павла, а потім подивилися місто, найвідомішим символом якого є знаменитий Старий Міст.

     Увечері ми знову зібралися на спільній молитві. Програму завершила прекрасна адорація Пресвятих Дарів.

     Неділя розпочалася для нас дуже рано. О 4:00 ранку ми вирушили на Кріжевац, щоб взяти участь у богослужінні Хресної Дороги. Молитва на Горі Хреста була одним із найбільш вимогливих, але й особливих моментів нашого паломництва.

     Зійшовши з гори, ми відвідали незвичайну резиденцію Патріка та Ненсі, яку називають замком.

     Оскільки це була неділя, бажаючи могли взяти участь у Святій Месі польською мовою, яка відбувалася в аулі Івана Павла II. Євхаристію співслужили 25 священиків.

     Ввечері ми знову зібралися на вечірню програму.

     У понеділок, після сніданку, спочатку ми вирушили до «Етно Село», де мали змогу побачити, як колись виглядало життя мешканців цих територій.

     Потім поїхали до водоспаду Кочуша. Це була нагода не лише помилуватися красою природи та зробити пам’ятні фотографії, а й поплавати та відпочити.

     Наступним пунктом програми дня була Тіхаліна, де ми взяли участь у Святій Месі. Ще перед Євхаристією ми знайшли час на каву та морозиво в місцевому ресторані.

     Увечері, згідно з нашим паломницьким ритмом, ми знову взяли участь у вечірній програмі.

     Останній день нашого перебування ми розпочали Святою Месою в аулі Йоана Павла II. Пізніше ми востаннє відвідали костел Якова і підійшли до фігури Матері Божої, щоб подякувати Їй за весь час паломництва — за спільну молитву, зустрічі, переживання та ласки, яких ми змогли дізнати.

     Після сніданку настав час збиратися та прощатися з нашими господарями. Ми вирушили у зворотну дорогу, яка також була часом молитви, співу, свідчень, розмов і радості.

     До Золочева ми прибули о 10:00, тоді як останні паломники дісталися Києва пізнім вечором.

     Дякуємо всім паломникам, які повірили нам і зважилися разом пережити цей час. Дякуємо сестрі Едиті Дущак за турботу про музичний супровід, нашим водіям за безпечну подорож, а також усім, хто будь-яким чином допомагав у підготовці та організації паломництва.

     Але насамперед дякуємо Господу Богу за дар чергової паломницької подорожі до Меджугорья. За всі зустрічі, молитви, Євхаристії, розмови, хвилини радості та зворушення. За те, що вкотре ми змогли разом вирушити в дорогу й відкрити для себе, що паломництво — це не лише переміщення з місця на місце, а насамперед шлях серця до Бога.

     Матері Божій – Цариці Миру – довіряємо всіх учасників нашого паломництва. Просимо, щоб Вона випрошувала для нас необхідні ласки, вела нас шляхом віри та огортала своєю опікою наші родини, парафію та всю Україну. Особливо просимо Її про дар довгоочікуваного миру для України та всього світу.